Фінансові віхи Фірташа. Що об'єднує «Райффайзен Інвестмент», братів Сегаль і «Правекс»

5 червня Національний банк України оголосив ліквідацію найбільшого банку «Надра», який раніше входив до бізнес-імперії «газового короля» Дмитра Фірташа. Також банківський регулятор заборонив бізнесменові купувати Правекс-Банк, офіційно позбавивши фінансову групу Group DF банківських активів в Україні.

Утім, Фірташ зберігає фінансові відносини з російським Газпромбанком, який кредитував підприємства олігарха і нещодавно заявляв про борги Фірташа на суму понад $800 млн. Також бізнесмен дружній із двома фінустановами – МістоБанк Івана Фурсіна та «Кліринговий дім» Фурсіна та Юлії Льовочкіної, сестри колишнього голови Адміністрації президента України Сергія Льовочкіна та дочки покійного очільника Державного департаменту України з питань виконання покарань Володимира Льовочкіна. На додаток до цього у Фірташа встановилися давні партнерські відносини з Raiffeisen Investment AG.

Forbes згадав про деяких фінансових партнерів, а також про активи олігарха, оцінивши їхню роль у розвитку бізнесу Group DF.

Дмитро Фірташ – один із найбагатших людей України, згідно з офіційною біографією – випускник Національної академії внутрішніх справ. У списку Forbes найбагатших людей України-2015 він на 17-й позиції зі статками $270 млн. Бізнесмена пов'язують із Семеном Могилевичем, що входять до топ-10 злочинців, яких найбільше розшукує Федеральне бюро розслідувань США.

У березні 2014 року Дмитра Фірташа заарештували у Відні. Як раніше писав Forbes, згідно з інформацією ФБР, український бізнесмен входив до групи осіб, яких звинувачували в корупційній спробі взяти під контроль титанові підприємства в Індії. Олігарха випустили під $174-мільйонну безвідсоткову заставу за умови, що він не залишатиме територію Австрії.

Фірташ перебуває в розпалі конфлікту з українською владою. «Потрібно розуміти, що з силою, яку представляє Фірташ, особливо під час економічної кризи, потрібно б і рахуватися, тому що ця сила, зокрема, могла б привнести поліпшення у стан економіки», – каже один зі співрозмовників Forbes на правах анонімності. Проте якраз сьогодні оголошено арешт нерухомого майна та землі підприємств Фірташа Ostchem за клопотаннями українського МВС.

«Райффайзен Інвестмент» – керуючі фінансисти

Сам Дмитро Фірташ перебуває на території Австрії, з якою його пов'язують тривалі ділові відносини. Чимало українських бізнесменів віддають перевагу цій країні, причому не просто для відпочинку чи проживання, а й для розміщення основного бізнесу. Та й сам бізнес дуже часто має австрійське коріння. Для цього бізнес-кола батьківщини Моцарта і Штрауса створюють усілякі умови. На окрему згадку заслуговує група Raiffeisen. Її діяльність не обмежується однойменним банком – Raiffeisen Zentralbank Oesterreich AG.

Ще 2005 року, у розпал кампанії з викриття пріснопам'ятної фірми Rosukrenergo AG, один з її директорів – Вольфганг Путчек – заявив, що фірма є «комерційним проектом Raiffeisen Investment AG і «Газпрому». За першою конторою стоїть «група міжнародних інвесторів, які не хочуть розкривати своїх імен».

Raiffeisen Investment AG було створено 1993 року групою великих бізнесменів Західної Європи, а банк став лише одним із співзасновників – це просто афільована з банком структура, на яку він не має особливого впливу. 2005 року її статутний капітал сягав 730 000 євро, а кількість службовців становила 38 осіб. Особливу увагу у структурі приділяли країнам Східної Європи. Свої представництва компанія мала в Румунії, Угорщині, Болгарії, Польщі, Сербії, Україні, найбільше – у Росії. Вони так і назвалися, як у нашому випадку, – Raiffeisen Investment Ukraine Ltd. Тільки назва країни змінювалася.

Крім представництв, Raiffeisen Investment AG активно створювала навколо себе різні «дочірні підприємства» – фірми, які безпосередньо працюють на фондових ринках країн. У різний час їх налічувалося від 6 до 14. Їхні назви змінювалися, не завжди там була дефініція «Raiffeisen». Наприклад, було декілька фірм із назвою Beteilungsverwaltungs.

Одна з таких із кінця 1990-х активно скуповувала акції українського підприємства «Рівнеазот». До 2004 року фірма RAAM Beteilungsverwaltungs GmbH мала пакет обсягом 53,86%. Поки Raiffeisen Investment AG так чи інакше мала доступ до схем отримання дешевого газу, через той же «Росукренерго», володіти хімічними підприємствами було досить прибутково. Але 2009 року ця перевага зникла.

Разом з тим, саме на рубежі 2010-х Дмитро Фірташ почав скуповувати хімічні підприємства України, які працюють на природному газі. У 2011 році цей пакет «Рівнеазоту», що належав «RAAM Beteilungsverwaltungs GmbH», перейшов у власність кіпрської офшорної структури Osthem Дмитра Фірташа. Паралельно до нього приєдналися «Черкаський «Азот», «Сєвєродонецьке об'єднання «АЗОТ», горлівський «Стирол», створивши таким чином холдинг Osthem AG. Причому, найцікавіше, що в жодному іншому заводі Forbes не зміг знайти слідів Raiffeisen Investment AG. Хто і на якій підставі прийняв рішення створювати цей холдинг − залишається загадкою.

Втім, серед українських інтересів Raiffeisen Investment AG є і будівельні активи. На пару зі своєю дочірньою компанією MARA Beteilungsverwaltungs GmbH головна контора є власником компанії «Слобожанська будівельна кераміка» в Сумській області. Підприємство прекрасно працює і не бере участі в жодних сумнівних історіях.

«Надра» − системний банк

Банк «Надра» став першим офіційним банківським активом олігарха − до його придбання Фірташа асоціювали тільки з банком «Кліринговий дім» Фурсіна. Нагадаємо, що раніше «Надра» належав бізнес-групам, у тому числі, сім'ї братів Вадима та Іллі Сегаль.

Спочатку він купував цей банк як проблемний актив. «Придбання «Надр» було добровільною ініціативою Фірташа. Він купував його до введення тимчасового адміністратора восени 2008 року. Фірташу банк віддали, щоб він перевів туди свої грошові потоки і дав банку ліквідність. Банк мав отримати один обсяг рефінансування, отримав інший. Колишні акціонери взагалі заблокували можливість отримання контрольного пакету», − описує ситуацію один з банкірів.

Фірташ придбав банк вже після роботи тимчасового адміністратора Валентини Жуковської в 2009−2011 роках. У лютому 2011-го, коли в банку ще працювала тимчасова адміністрація, НБУ заговорив про нового акціонера − компанію «Центрагаз Холдинг АГ».

Після того, як акціонером банку «Надра» став Дмитро Фірташ, відбулося захоплення одного з бізнесів сім'ї Сегаль − соєвого підприємства «Каховкапромагро». Сегалі оцінили актив у $50 млн і подали проти Дмитра Фірташа позов до окружного суду міста Нью-Йорк. Ці суди тривають і досі.

Колишні власники банку «Надра» − Вадим та Ілля Сегаль − судяться з Дмитром Фірташем у Нью-Йорку, за звинуваченням у захопленні підприємства «Каховкапромагро». Свою роль у цьому зіграв і банк «Надра», в якому підприємство обслуговувалося.

Тим часом, виведення тимчасової адміністрації з «Надр» було вагомою позитивною новиною для фінансового та інвестиційного співтовариства. Банк розвивався в тому числі за рахунок залучення ресурсу населення і бюджетників, а також платників податків. То того ж у 2011−2013 роках в банк на обслуговування перевели кілька великих державних органів.

Проведені в 2014 році стрес-тести показали необхідність докапіталізувати установу. Акціонери мали затвердити додаткову емісію банку в розмірі 5,5 млрд гривень, після чого статутний капітал повинен був скласти 9,39 млрд гривень. Відповідні збори акціонерів проходили на початку лютого. Вже тоді у банку були проблеми з платежами та виплатою зарплат. Вливати кошти в капітал банку акціонери відмовилися, і незабаром в установу було введено тимчасову адміністрацію.

Правекс Банк − престижні надії

23 січня було підписано угоду про купівлю банку «Правекс» Group DF у міжнародної фінансової групи Intesa Sanpaolo. Тоді керуючий директор Group DF і колишній керуючий партнер PwC в Україні Борис Краснянський зазначив: «Придбання банку Групою повністю відповідає нашій стратегії з розвитку банківського бізнесу, який є для групи одним з профільних. Завдяки цій угоді банківський бізнес групи суттєво посилить свої позиції в роздрібному секторі банківського ринку».

Однак, банківський регулятор виступив категорично проти угоди. Наприкінці травня 2015 року прес-служба банку заявила про розірвання договору з Group DF. Причиною назвали відсутність дозволу контролюючих органів на проведення даної угоди.

Нагадаємо, що на цей банк претендувало ще кілька інвесторів. У тому числі − банкір Андрій Оністрат, який говорив про інтерес до банку в березні 2014 року. Втім, через деякий час його наміри змінилися. Чому? Оністрат пояснював це тим, що банки з іноземним капіталом залишаються джерелами залучення в Україну валюти через докапіталізацію від материнських структур. «Під час кризи Національний банк дозволу на купівлю іноземного банку внутрішнім інвестором зараз не дасть», − зазначав Оністрат рік тому.

Источник: http://forbes.ua